COMPONENT MODEL OF THE CLOUD-ORIENTED LEARNING ENVIRONMENT OF A MEDICAL UNIVERSITY
DOI:
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2022.123Keywords:
medical education, distance learning, COVID-19, component model of cloud-oriented learning environment (CLE), cloud-oriented learning environmentAbstract
The rapid development of innovative methods of learning, which are based on the widespread usage of information and communication technologies, forms the conditions for the transformation of the system of higher medical education. The emergence of cloud services in the IT services market has opened up new opportunities for the development of higher education institutions' (HEI) infrastructure. The quarantine crisis has made medical university faculty to begin restructuring the infrastructure of higher education institution in the direction of implementing the latest technologies of learning. During the COVID-19 quarantine period, medical universities started using Microsoft and Google cloud services extensively to provide distance learning to medical and pharmacy students. At the stage of adapting these services to the organization of the learning process, the problem was that there were no developed models of cloud-oriented learning environments for medical HEIs, which take into account the specifics of teaching subjects at medical faculties. In developing the component model, we applied methods of system analysis and approaches to describing the departments of the university from the perspective of an invariant model of the organizational system. This model allows scaling the technology of forming a hybrid cloud-oriented environment to all departments of the university. The component model of cloud-oriented educational environment was based on the model of the pedagogical system, which consists of the target, teaching, methodological, student, content and technological components. During the analysis of organization of medical education system of the university by method of stratification four main system levels were identified: І- strategic planning and organization of studies at the university; ІI- tactical planning and organization of medical education according to specialties; ІІI- planning and organization of educational process for students at 62 departments of the university; IV - modeling of partner interaction in the process of study on the basis of subject-subject relations of the teacher, technical staff of university departments and the student. The pedagogical system model was integrated with the hierarchical structural model of the medical university departments. Implementation of the developed model, in the shortest possible time, made it possible to optimally build the projection of the ground structure by means of MSO365 cloud services to the virtual cloud-oriented learning environment of the medical university and provide distance learning. The developed structure was implemented in the educational process of Zaporizhzhia State Medical University (ZSMU) during the period of COVID – 19 quarantine. The gained experimental experience in the organization of distance learning was used as the basis for the ZSMU mixed form of studying.
Downloads
References
Hodges C., Moore S., Lockee B., Trust T., Bond A. The Difference Between Emergency Remote Teaching and Online Learning. March 27, 2020. URL: https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-differencebetween-emergency-remote-teaching-and-online-learning. (date of access:19.07.2021).
Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія за ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка. Харків: КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.
Koutsikouri D., Henfridsson O., Rikard L. Building Digital Infrastructures: Towards an Evolutionary Theory of Contextual Triggers.: in Proc. of the 50th Hawaii Int. Conf. on System Sciences. 2017. P. 4716-4725. URL: https://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/10125/41737/1/paper0588.pdf. (date of access:19.07.2021).
Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2020: матеріали Всеукраїнської наук.-метод. конф. з міжн. участю, м. Запоріжжя, 19-20 лист. 2020 р. Запоріжжя, 2020. С. 161. (дата звернення: 19.07.2021).
Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення : матеріали XVIIІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 20–21 трав. 2021 р. Тернопіль : ТНМУ, 2021. С. 592. URL: https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17054. (дата звернення: 19.07.2021).
Haers, B. Cloud computing. Communications of the ACM. 2008. vol.51, No. 7. P. 9-11. doi:10.1145/1364782.1364786
Mell P., Grance T. The NIST denition of cloud computing. Tech. Rep., 2011. URL: https://csrc.nist.gov/publications/detail/sp/800-145/final. (date of access:19.07.2021).
Gaur A., Manuja M. Implementation framework for cloud based education-as-a-service. 2014 IEEE Int. Conf. on MOOC, Innovation and Technology in Education (MITE). 2014. P. 56-61. URL: https://doi.org/10.1109/MITE.2014.7020241.
Chrysikos A., Ward R. Cloud Computing Within Higher Education: Applying Knowledge as a Service (KaaS). 2014. URL: http://eprints.hud.ac.uk/id/eprint/31832/1/Accepted%20Manuscript.pdf. (date of access: 19.07.2021).
Agarwal P., Sharma D.K., Varun V.L., Venkatesh P.R., Kanchibhotla C., Ventayen R.J.M., Mohiddin K. A survey on the scope of cloud computing. Materials Today: Proceedings,2021. URL: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.06.275.
Qasem Y., Abdullah R., Jusoh Y., Atan R., Asadi S. Cloud Computing Adoption in Higher Education Institutions: A Systematic Review. IEEE Access. 2019. Vol. 7. P. 63722-63744. URL: https://ieeexplore.ieee.org/document/8712496/pdf. (date of access:19.07.2021).
Benavides L., Arias J., Serna M., Bedoya J., Burgos D. Digital Transformation in Higher Education Institutions: A Systematic Literature Review. J. Sensors, 2020. Vol. 20. no 11. P. 3291. URL: https://www.mdpi.com/1424-8220/20/11/3291/pdf. (date of access:19.07.2021)..
García-Peñalvo F. Avoiding the Dark Side of Digital Transformation in Teaching. An Institutional Reference Framework for eLearning in Higher Education. Sustainability. 2021. Vol.13. no 4. P. 2023. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/13/4/2023/pdf. (date of access:19.07.2021).
Стрюк А. М., Рассовицька М. В. Система хмаро орієнтованих засобів навчання як елемент інформаційного освітньо-наукового середовища ВНЗ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 42. Вип. 4. С. 150-158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_42_4_16. (дата звернення: 19.07.2021).
Олексюк В. П. Упровадження технологій хмарних обчислень як складових ІТ-інфраструктури ВНЗ . Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 41. Вип. 3. С. 256-267. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_41_3_26. (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. – Київ: Атіка, 2008. 684 с.
Биков В. Ю., Шишкіна М. П. Теоретико-методологічні засади формування хмаро орієнтованого середовища вищого навчального закладу. Теорія і практика управління соціальними системами. 2016. № 2. С. 30-52. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2016_2_6. (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В. Ю. Моделі системи освіти і освітнього середовища. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. праць. 27 (31). С. 39-47. URL: https://lib.iitta.gov.ua/1167/ . (дата звернення: 19.07.2021).
Биков В. Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ. Інформаційні технології в освіті. 2011. Вип. 10. С. 8-23. URL: https://lib.iitta.gov.ua/1151/ (дата звернення: 19.07.2021).
Bykov V., Mikulowski D., Moravcik O., Svetsky S., Shyshkina M. The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol 76. No 2. P. 304-320. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706/1634 (date of access:19.07.2021).
Биков В. Ю., Гуржій А. М., Шишкіна М. П. Концептуальні засади формування і розвитку хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища закладу вищої педагогічної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.: зб. наук. пр. Вип. 50. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. С. 20-25.
Методологія формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища педагогічного навчального закладу : монографія / Дем’яненко В. М., Коваленко В. В., Кравченко А. О., Носенко Ю. Г. та ін.; за наук. ред. М. П. Шишкіної. Київ: Педагогічна думка, 2017. 146 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/714935/. (дата звернення: 19.07.2021).
Шишкіна М. П. Методологічні засади проектування хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Інформаційні технології в освіті. 2019. №4(41). С. 21-33.
Проектування і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. / В. Ю. Биков, та ін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Т. 74. № 6. С. 1-19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2019_74_6_3. (дата звернення: 19.07.2021).
Литвинова С. Г. Проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : монографія. Київ: ЦП «Компринт», 2016. 354 c. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106829/. (дата звернення: 19.07.2021).
Вакалюк Т.А. Структурно-функціональна модель хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 59. №3. С. 51- 61. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/1674/1190/. (дата звернення: 19.07.2021).
Волошина Т.В. Використання гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій: автореф. дис. … к.пед.н.: 13.00.10. Київ, 2018. 24 с.
Буравцев А.В. Стратифицированный метод построения сложной системы. Образовательные ресурсы и технологии. 2017. №3 (20). С.23-32. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stratifitsirovannyy-metod-postroeniya-slozhnoy-sistemy/pdf. (дата звернення: 19.07.2021).
1.jpg)
